Не ти
Вечір-важкий.
От подивишся ти ввечері на себе
Та побачиш в відзеркаленні когось,
Що більш зхожий на тінь, того,
Хто ще вранці біг на роботу
Радо дивився у віки кота,
Їв найсмачнішу яєшню,
Пив найміцнішу каву,
Та був готовий до дня.
Проте - все не вічне.
Енергія дана їжею та напоями зникла,
Думки про кота й майбутнє також.
Проте - Гнів.
Який старанно вигулькував,
То тут - то там
То сварка, то дедлайн, забута обіцянка, голод,
Це все дратує до чортів.
І ввечері прийшовши додому:
Весь спраглий, спітнілий, та ледь ідучи,
Сідаєш за стіл,
Попутньо зігнавши кота.
Дивишся в дзеркало
Проте, там, не ти.
