Не журись, що сонце у клуні
Не журись, що сонце у клуні,
Що тепер за муром небеса,
З серця я березовий трунок,
Мила, для тебе збирав…
Хтось пустив стрілу мені в груди
Й солодко точать вони.
Світять в лісах ізумруди
Нашої, люба, весни.
Не журись, бо вже зовсім скоро
Щастя прилине до нас,
І над сумним осокором
Промінь заблисне ураз.
