Незламність
Серце проймають льодяні ножі,
Душа падає в п'яти.
Вирветься думка, ти тільки скажи.
Голос тихий, пом'ятий.
Гордість кричить свої різкі слова,
Гнів всередині грає.
Та падає вниз на грудь голова,
Все ж я ходжу по краю.
Будь нижче, мовчи, ти то знаєш що буде.
Понівечать в неволі.
Та вільними ми народилися, люди,
Усміхнеться нам доля!
