Нотатки під час війни
Почали з насторогою ми ставитися до ночей,
Лежати в темряві, не зводячи очей.
В очікуванні пуску чергових ракет,
Що із росії прилітають з літерою "зет".
Майже за рік війни навчилися ховатись,
Постійно бути на зв'язку і спілкуватись.
Вечерю готувати при свічках, купатись,
А також від душі радіти та сміятись.
Ми не жаліємось і вже не ллємо сльози,
Живемо попри негаразди та загрози.
Об'єднує всіх нас одна мета,
Допомагати швидше бити ворога.
"Росія помре, коли зійде українське сонце!",
Фраза Дудаєва як вирок, пророцтво.
Женемо нечисть з рідного дому,
Міста і свободу не віддамо нікому.
