Обійми повітря – бо стала пусткою
Обійми повітря – бо стала пусткою
І жаги не маю – бо скоро вересень
Заховає пасма мої під хусткою,
Причащати стане квітучим вересом,
Але знов не схоче мене сповідувать…
Бачиш – вітер порох здійняв на паперті,
Дощ плює в долоню мою з огидою?
Поцілую… дощ, бо – не треба плакати.
