По небу темному від ночі
По небу темному від ночі,
Мої думки кудись пливли.
Там загравали яскраві зорі,
Відкривши нові нам шляхи.
Я тихо думав про одне —
Скоріш потрапити туди,
Де жовтим сяйвом все квітне,
І шум понівечений стих.
Там усе здавалося інакшим,
Усе різнилось від земного,
Виглядало найгіднішим
На фоні сирого й нудного.
Але я ще колись здобуду
Утіху справжнього буття,
І знаю точно, що зустріну
Небесно-зоряне відлуння.
