Послання нащадкам
Ой, скажу Вам, добродії,
Що на серці маю,
Але з чого тут почати,
Сам уже не знаю.
Дуже хочу я донести
Як нам тут живеться,
Розказати про Вкраїну
І як час несеться.
Розкажу вам про тополі,
Про степи широкі,
Що Карпати в нас чудові
І річки глибокі.
І дівчата в нас вродливі,
Як грона калини,
А цілунки в них солодкі,
Як плоди малини.
Хочу я, щоб ви дізнались,
Про козацьку вдачу,
Що живе в серденьках наших,
Як вогонь гарячу.
Мрію я, щоб прочитали
Заповіт Шевченка,
Щоб всім людям розказали,
Яка наша Ненька.
Що тут можна крижаної
Напитись водиці,
А черпати маєш право,
Руками з криниці.
Тільки в рідній Україні
Вмиваюсь росою,
Тільки наші дівчатонька
Чарують косою.
І на нашій Батьківщині
Є гора Говерла,
Хочу тільки, щоб Вкраїна
Ніколи не вмерла.
Хочу, щоб повітря чисте,
Ви грудьми вдихнули,
Щоб красу нашу безцінну,
Ви вже не забули.
Хай дасть Бог вам, побачити
Ключі журавині,
І на хвильку уявити,
Як живем в країні.
Душа наша розцвітала
Всі віки і нині,
Як ми чуєм привітання:
- «Слава Україні…!!!»
