Про Сонечко
Сонце на світанку прало в небі хмарки,
Прибирало ніжно грозові прошарки.
Рушником блакитним небо отирало,
Залишки веселки на росі знімало.
Золотою фарбою малювало Сонечко
Колоскове поле, жито за віконечком.
Фарбувало листя у лісі та в садочку,
Мерехтіли відблиски променів в струмочку.
Мандрувало Сонечко між модрин над горами,
Над річками-стрічками, стежками, просторами.
Теплим своїм подихом землю огортало,
Гребінцем смерековим промені чесало.
На заході Сонечко запалило зіроньки,
Похилив до долу соняшник голівоньку.
Пташенята у гніздечка укладались спати,
Щоб перед світанком знову заспівати.
Зашарілось Сонечко та за обрій сіло,
На сільських околицях зовсім звечоріло.
В тінях перед хатами лиш самі закохані,
Обіймами зігріті, ніччю наполохані.
У яскравій сукні з ранку Сонце зійде,
Знову з небокраю своїм шляхом піде.
Землю та оселі буде зігрівати,
Знову тихим поступом піде мандрувати.
