Сцена
Чому я ніколи не можу бути першим?
Хоча би другим, мені вже буде легше,
Чому світ не сприймає те, що я роблю,
Мої старання, праці, те що я люблю!
Колись вони мене зрозуміють, буде пізно,
Я буду ігнорувати, висміювати їх грізно!
Я не потребуватиму розуміння від них.
Бо я пішов у світ, так сказати притих...
Не побачите ви мене, як мріяв колись я!
На великій сцені, в очах глядача,
Не буду стояти, тримаючи гітару, співати,
Тому що, я не такий як інші, дозвольте мені встати.
