Сенс я так і не знайшла

Сенс я так і не знайшла, Тай не шукала,

пройшла дороги не легкі,

ледь не втратила себе і дім,

Тай честь хотіли забрати,

Вірила в кохання людей, яких тепер хочу забути,

Клянусь, що не знаю, й ніколи не чула, про того, кого звала своїм найріднішим,

Здавалось життя вже стало нічим.

Алкоголь забирав все.

Таким могла й справді стати моє життя,

Вже на дні, у повному гівні,

Я відчула, що потрібна тобі,

незнаній людині, в моїй голові.

Я відчула твій біль, твої рани,

І коли над тобою були вже чорні хмари,

Я рятувати тебе почала,

відкрила очі твої яскраво-зелені, і руки відмила твої чорні, від бруду тих злих справ.

Тепер ти знову сяєш, ти більше не станеш чистою як раніше, але тепер ти хоча б справжня.