Сходинки любові
У кожного свої сходиночки любові,
У когось вони липові, а в іншого дубові.
Хтось піднімається по них в червоних чобітках,
А хтось збігає вниз в дірявих тапочках.
У когось аж до старості сердечка в унісон все б’ються,
А інші тільки лиш зустрілись ― і тут же розійдуться.
Хтось звіром зраненим у клітці ще кричить,
А іншого любов підніме і зцілить.
Хай кожен з нас в житті вершини досягає,
Хто не кохав, нехай хоч раз цей кайф пізнає.
А всі закохані нехай летять, немов метелики на світло,
І в душах їхніх нехай буде чисто, гарно, добре й світло.
***
