Сонет про завтра
Хоч не без бидла буде Україна,
Зате – з кордонами, бо – без війни.
В минулому залишиться причина
Болючих втрат, повернуться сини
В оселі рідні, де верба й калина,
Повернуться вони і з чужини.
І всіх зустріне вільна Україна
В містах і селах в розпалі весни.
І запануєм у своїй сторонці
Посеред степу, під промінням сонця,
Коли ворожу в море змиє кров,
Коли сади вишневі забуяють,
А за столами знову заспівають
Про козаків, про долю, про любов.
