Старі вокзали.
Крики поїздів.
Там голуби
злітаються на крихти.
І я в цій гущі.
Шепчуть щось літа.
А пізня осінь
вже при капелюсі.
!
Вечоріло.
Падало на дно.
І дно вже чорно
заглядало в очі.
Світилась свічка
на столі давно.
І чорно так
дивились поторочі.
Бо світ зчорнів,
хоч колір не його.
На кінчику зорі
яріє попіл.
Я бачу мить,
світлиною чоло,
як звуглена доба
несе сорочку ночі.
