Старість
в перекладі Марти Тарнавської
Евгения Димер
Старость
(Бессмертных нет в подлунном мире…)
Нема безсмертних в цьому світі,
Нема і вічно молодих.
Руйнує старість непривітна
Останні юності сліди.
Ось зморщок витиснула пряжу
Густу на шкірі, мов клеймо,
І прикру правду в вічі кажуть
Мені дзеркала і трюмо.
Паломниця вже на путі є,
До мене йде, не поспіша.
Кажу їй: знай, що не старіє,
Що молода моя душа.
***
