Субота
А я хочу лягати спати, о першій годині ночі
А я хочу засинати, та не бачити твої очі
Як на небі немає зірок, так не має мого кохання
Ти знаєш все сам, але тебе я відпускаю
Як листопад зриває листки
Як зимою, все вкривається льодом
Так і серце моє відпускає, відпускає тебе у суботу
Відпускає як дощ краплини
Як та білка втрачає горіха
Ти втратив мене у неделю
Але до того я відпустила
Але всерівно, душі не спокійно
На душі, ще палає образа
Тому, о 12 я пишу вірші
У яких немає поразки
