Тернистий шлях
Я йду у гору, з сумкою на спині
Та сумка для моїх гріхів,
Таких наприклад як гордині,
А також для лукавих слів.
Так підіймаюсь я до Бога,
Хоч через сумку важко йти,
Здається надто довгою дорога,
Але
скороченого
шляху не знайти
Падуть гріхи у вигляді каміння,
З малих зібралися рясні дощі,
Великі – подавляють в нас терпіння.
Так хочеться їх скинути з душі.
Зроблю привал на цій дорозі,
Очищу сумку – легше буде йти.
Ми всі покаятися в змозі,
Такий наш дар, покайся й ти.
