Зранку прокидаюся,
Беру телефон.
Дивлюсь на годину,
Встаю я бігом.
В телефоні шукаю,
Шукаю твій слід.
Набираю, збиваю,
Зупиняється світ.
Беру я гітару
Лунають акорди.
Вона мені каже:
“Не будь такий гордий!”
Чую мелодію
Десь в глибині,
Шукаю, дивлюся –
Ти дзвониш мені.
В блокноті пишу
Свої я думки,
Лягають віршами
В ньому рядки.
На моєму обличчі
Посмішка сяє,
Пишу я і креслю –
Так, це буває!
А день вже минає,
Підходить до ночі.
Беру телефон,
Наважатись хочу.
Подзвонити, спитати:
“Привіт, як там справи?
Гарна погода!
Не випила б кави?”
