У світі сучасному, де куріння грозить,

Тютюновий туман серце зламовує.

Дим від сигарет, як тінь, над нами плутає,

Здоров'ям своїм людей безжально ограбовує.

Сплутаний в мережі нікотинового плена,

Людина теряє свою силу, волю.

До легенів, які стогнали важким тягарем,

Додається ще одна порція душевної золи.

В серці б'ється пульс під тиском отрути,

І життя кипить, як каструля на вогні.

Але де вогонь, там і дим небезпечний,

Курінням своїм воно тліє, мов загрозливий знак.

Зубці жовті від нього, як відбиток грому,

Губи обпалені, наче сухий осьминожка.

І в тій кривавій танцювальній музі, як реквієм,

Здоров'я зникає, мов тінь в нічному вогні.

Нехай вітри вивіють далеко цей димарський сплін,

Нехай світ світиться, як зірка без туману.

Бо в шкоді куріння – немає нічого блискучого,

Тільки втрата життя, як свічка в темряві згасає.