У тиші панує самотність,

В шибки вдивляється осінь,

Шум чайника, як ілюзорність

Тепла...і хочеться сказати досить!

А стомленість требує тиші...

В кімнаті затрелить дзвінок,

В думках всі чаяння колишні -

Ти зупиняєш спогадів танок.

Для тиші не потрібні двоє,

Їй все одно на метушню життя.

В ній гармонійне все своє,

Що плине повз твоє буття.

У тиші руйнуються сім'ї,

Коли немає про що мовчати.

Лиш чути краплі на вікні,

А вдома стіни немовби грати.

Немає щастя в тиші...

Щоб не казали ті знавці,

Що вчать успішності у виші.

Для тиші ми лише гравці...