Дівчинка...
Дівчинка маленька сяє як зірки...
У вінку з барвінка у руках стрічки,
йде й навколо неї все росте й цвіте,
і весь світ радіє, і земля живе...
Час іде, минає, дівчинка росте,
юною вже стала, та усе іде...
Досі у віночку у руках стрічки,
і весь світ радіє, і співа пташки...
Час все швидше й швидше
так кудись спішить...
Дівчинка маленька виросла у мить,
вже й доросла, сильна, незалежна,
але вже без сяйва, вже не обережна...
Вінок загубила,стрічки сплямувала,
вже і квіти не ростуть, і птахів не має...
Вже й земля не мила, і не милі люди...
Ох дівчино, що ж з тобою буде?!
Як же тобі жити на цім білім світі
Як не дбають про тебе твої рідні діти?
як же тобі жити і горя не знати?
Війну оминути, знов на ноги встати?!
Прошу вас прокинтесь! Схаменіться люди!
Рятуйте дівчину, бо діла не буде!
Пропаде вкраїна, залишаться люди,
а що ж люди, без країни і люди - не люди
