в драговині
..там попіл звіяний в зливі
з руїни збігає брудно.
оманливими у хвилі
серпанку
тінями люди.
там на
островах драговиння
у холоді чахлі трави.
охлялі,
худі,
причинні
тварини у пошуках страви.
над ними ширяє хижо
та кружає зграя чорна -
хто впав,
у злиднях не вижив
цілким висліджує зором.
насичений сирістю вітер
вкриває брижами мляво
у днині багнисті угіддя
та помирає, пада
він на узлісся трухляве.
...он там,
на пеньку,
у безлюдді
жабоподібний володар
жує слимаків із блюда,
короткими ніжками стиха
з ліні плюскає воду.
вдоволений видноколом
рохкає в смороді гнилі
та з мулу сипкого мола
він з блюда слизоту вилив.
враз посміхнувся з греблі
до сонця,
сірого диску... -
управно плигнув до неба
з голодним роззявленим писком...
