В підтримку Прайду
Грантоїди, збоченці, душевнохворі —
Називати вони можуть абсолют будь-як.
Шкода, що їм не вистачає трішечки любови
І сил подолати страх інакшості ніяк.
Хоча, ми всі є трішечки душевнохворі,
Ніяковіємо та втрачаєм дах,
Коли жадаємо й палаєм від любові,
Коли по гарячим йдемо її слідах.
І ми не змінимось, все ж ті душевнохворі
Люди. За цілі ми всі б'ємось одні:
Щоб ми могли і нас могли навчить любові,
Щоб за руки всі могли ми взятись в єднанні.
Я, Ти, Ми, Ви — завжди душевнохворі.
Не паталогічно. Радше солідарно.
Й так само солідарно протянемо любові
Руку, дотик, гучний крик "Не марно!"
І, знов таки, це ми робимо не марно,
Бо всі ми ділим спільну кров.
Б'ємось та боремось за власне, за безхмарне,
Бо зсередини, ось тут, існує в нас любов.
