VI “Де несмертельність, виснена у снах”
Де несмертельність, виснена у снах,
що їй приносив жертву людський ґеній?
Не весь помер ти. Житимеш в синах,
і внуки понесуть в майбутнє ґени.
І дух живий твій на папері книг,
де віднайде слова твої читач твій,
і, може, пам’ять лишиться про них
серед колег в літературнім братстві.
І хоч я бачила тебе в труні,
не вірю я, що повністю помер ти:
ти житимеш невпинно у мені,
як частка серця, до моєї смерти.
жовтень 1992
