він зовсім не її типаж
він зовсім не її типаж
а вона проста дивачка
однак це на перший погляд
як оманлива цукеркова пачка
вони несвідомо заперечували правду
жартами приховували дійсне
катували знаки і співпадіння
стверджували про несумісне
з нічого сталось усе
під місяцем срібнолитим
ніхто вже нічого не казав
чистим дітям любовʼю вмитим
а потім ..
її очі наповнені краплями
сповідували гріховну карму
його ж полонило збентеження
як відчинили ворота храму ?
і тоді чинили саботаж
ні на що не зважаючи
в чорній кімнаті із зачиненими дверима
штори шовком таючи
мовчали і тримали таємницю
до якої причетна відьма
туманом вкрилось поле
а ранок вже стукає у вікна
