Вулиця знайома
Я йду по вулиці знайомій,
Тут кожен крок - історія своя .
І раптом, мов підступний злодій,
Захопить спогадів мелодія дзвінка.
І я згадаю кожну мить:
Коли до дому йшла сумна.
Коли горіли мов ті зорі,
Від щастя очі і душа.
А ось, загадку цю припинить обрій ,
Де сонце мов вогонь пала.
Воно покаже дивних мрій,
Альбом дитячий, що вела.
Усе це душу так зігріє,
І знов розпалится жага.
А я піду по вулиці знайомій,
Щоб щось іще розповіла.