Вуста
Гаряч на кінчику носу від сигарети,
Яку курили тільки твої вуста.
Твої янтарні очі, закуті пеленою сліз
Плинуть у часі, мов річка вдолі.
Твоя посмішка — стихія,
не втекти від її чар.
Я — втопився у твоїх янтарних, золотим відблиском очах.
Твої вуста були наркотиком, а я і не був залежним
Не від твоїх вуст та не від твоїх сигарет.