Вже зникають слова у полоні твоїх очей
Вже зникають слова у полоні твоїх очей,
У мовчанні мелодія душ ледве чутно грає.
Знаю, час забере оцю мить і кудись втече,
Та коли ти не поряд, тоді і мене немає…
І у віршах, і прозі, у доторках ніжних барв
Даруватимеш рідне, захопиш тою красою.
Що тебе надихаю – для мене це справжній скарб,
Та ще більший дарунок – коли я натхненна тобою!
9 листопада 2012
