Я блукав.
Я блукав.
Заходив у церкву
та матами крив весь світ.
Я шукав.
Знаходив дорогу,
та раптом втрачав твій слід.
Я платив
за розбиті пляшки
Та платив за розбиті серця.
Я мовчав,
напиваючись тишею,
наче із рота мерця.
Я "скулив".
Залишався один
і мені бракувало сил.
Я конав
на колінах,
стерши себе у пил.
Я ламав
Собі пальці,
ламав всі твої олівці.
Я стогнав,
так шалено стогнав,
Бо потребу мав в твоїй руці.
Я вдихав,
як вода
Потрапляла в легені, й плив.
Я писав
кожен твій подих,
бо так істерично любив.
Я прощав
лиш тобі
кожен жест по моєму лиці.
Я воскресав,
Як топила мене
У холодній, безжальній ріці.
Я прожив
по тобі
ще двадцять із гаком літ.
Я літав,
хоча мріяв,
Щоб то був останній політ.
Я дзвонив
кожен день.
А раптом ждеш…
Я зберіг
усі речі твої,
хоча знав, що ти не прийдеш.
