Я милую ружі,
На устах – усмішка.
Сонце п’є з калюжі,
Наче дика кішка.
Я вколола пальця –
Кров шаріє з ранки:
Зоряні коральця
В небі на світанку.
Далі – рву пелюстки
І – ні пари з рота,
А стебельця хрусткі –
Кинула в болото.
Мружу сірі очі,
Обертаюсь хутко –
Йду за обрій ночі
М’яко, мов по хутрі.
Хочеш наздогнати,
Разом із грозою?
Знай: ікла завзяті
Й пазурі – зі мною!
