Єлена
Єлена Прекрасна найвродливіша із жінок
Божество світла і сяйва його
Сяйва сонячного
Краси що очей не відвести
Де сонце лиш відблиск
Де відблиск як пил
Пил під ніженьками її шовковими
В рученьках стане пилом золотим
Й розвіється зітханням її на всі сторони світу
Й породить усе прекрасне що баченим досі не було
І перевершеним не буде іще тисячі років
І то тільки як вона того забажає
Все станеться як вона того забажає
Бо немає на Землі чого нерозумного
Що не схилить голови у пошані
До її ніжності
