Залюблена до німоти
Залюблена до німоти
І до безсилля відчайдушна.
Останній крик із вуст летить,
Вона стоїть всесильна й мужня.
Ще один крок – політ униз,
Але, здається, їй байдуже.
Хто-небудь! Люди, щось зробіть!
Рятуйте її ніжну душу!
Проходять повз і не змигнуть,
Бо в тих очах – свої турботи.
А їй так хочеться стрибнуть,
Щоби забути все достоту.
