зголодніле чорне море шумом засивіло

кораблі як зорі ззовні гулко мерехтять

вогкий вітер розчулився — мовить ніби ліра

осяяла синій овид золота печать

птахи нависли китицею в бездонній шалі

поле квітне, домінує мʼяка простота

весна закінчується — треба рушити далі

сідаймо зі мною в літній вагон поїзда

21.05.24