Зима
Срібний ліс, і замерзла ріка,
І сріблинки від інею білі –
Це морозна і сніжна зима
Принесла у наш край заметілі.
Спить берізка, укутавшись міцно
У пухнасті зимові сніги.
Вона, сонна, легенько стріпнулась,
Щоб не втратить своєї краси.
Зимнє сонечко світить привітно,
Щиро хоче зігріти усіх,
А десь там, у саду на горбочку,
Чути радісний-радісний сміх.
У гаю дуб столітній схитнувся,
Він розправив масивні гілки
І руками дістав аж до неба,
Зачепивши курантів стрілки.
«Новий рік! – залунало повсюди, —
З Новим щастям! Кохання! Добра!»
І посипались роєм вітання,
І душа від цих слів розцвіла…
Чарівні візерунки на вікнах,
Дивовижні малюнки Різдва.
І лунає колядка весела,
Славить Бога й Ісуса Христа!
Ангелята злетілись на землю,
Ангелята співають хвалу…
І ти бачиш, як все притихає,
Й відчуваєш всім серцем красу!
І так хороше, добре і тепло,
В темнім небі палають зірки…
Дух Святий із небес нам на землю
Сипле сяйво з своєї руки.
