Знову пройшла не привітавшись
Знову пройшла не привітавшись,
На тобі сукня з декольте.
Ти горда й пафосна, як завжди,
Не помічаєш вже мене.
Всі довгих десять років в прірву,
І «щирі» ті свої слова,
Штовхнула ти у чорну дірку,
Я був всього «один із ста».
Із «ста» твоїх «коханих мачо»,
Як називала ти мене,
І з іншими гуляла завжди,
Гадала все ось так мине.
Ти зараз в пошуку подібних,
А я живу своїм життям.
Між нами дві дороги різні,
І зовсім різне майбуття.
автор:
Андрій Малярик
03.03.2014
