Тетяна Буграк
Я тону в твоїх очах, хоч вмію плавати
У обіймах твоїх ніжних загубилась би
Мої губи печуть від цілунків твоїх лагідних
І це щастя дико пристрасне наче наснилося.
Я вивчаю тебе, я читаю тебе як книжку,
Кожну твою емоцію кладу собі у скарбничку,
Кожен дотик твій ніжно-пристрасний тримаю на згадку,
Кожну думку твою глибоку запишу у нотатки.
Я вивчаю тебе, пізнаю, як важку теорему,
Хочу називати тебе «коханий»,
Хочу цілувати твої втомлені очі,
Хочу твою посмішку багатогранну
Уявляти перед сном щоночі.
Хочу дарувати тобі світанки,
Коли я сумую
Ти смуток мій завжди бачиш.
Коли я щаслива,
Коли я сміюсь чи плачу.
Коли я не вірю,
Коли від знемоги я опускаю руки,
