vasylenko .ko
Мої ліки- димний нікотин,
Ноотропні, седативні чари,
Вин і пив густий грайливий хміль,
Клавіш тихі клацання-удари.
Мої ліки- люди і їх біль,
Щастя їх і все, що десь ховали.
Я в перманентном ахуе
С жизни моей случайностей,
Ведь со скилами валенка,
Не суетясь, не впахуя,
Я несказанно счастлива
Больше иметь,чем стоило.
А ти бачив в житті бодай раз
Як від сонця блистіли зіниці?
Якщо бачив, то, певно, віддаш
Що завгодно, щоб ще подивитись.
А тепер уяви-но собі,
Чужі вірші не читаєш?
А навіщо ж? Не читай!
Ми їх так з нудьгою, знаєш,
Просто пришемо. Нехай...
Одну крихту свого серця
І хвилинку часу,
Я гадости сложу тебе в коробку.
Коробку сразу выброси. И только.
В коробке той рассыпались иголки,
Пропитаны обидами и болью.
Я радости сложу тебе в коробку.
Поговори зі мною, друже,
Мені сумно, втомилася дуже,
Розповіш, як минає твій час.
В морі інших замало нас.
Не кажи, що ти теж сумуєш
