Дарина Андрієнко
Розкажіть но мені про печаль,
Ніби з нею ми ще не знайомі.
Про життєву глибоку мораль,
Тих речей, що безмежно вагомі.
Роздягайся, ми будем сміливі.
Щоб напитись не треба вина.
Щоб разом були двоє щасливі,
Їм кімната потрібна одна.
Приміряй мої ролі на тілі,