Есті Арцева
Я надсилаю у Харків
Сотні слів з мого серця
Десятки молитов
Й навіть два поцілунки
Хай вони долетять
Хай ти їх відчуєш, —
Тримаючи усе твоє кохане тіло в колбі,
разом з рідкісною душею
струшуючи колбу миттєво
бо це суттєво
Подумки кажу собі:
Ти не покриєшся іржею
Я б хотіла бути красунею шістнадцятирічною, в яку ти без тями закохаєшся
Твоїм кермом і парасолькою
Твоїм ременем
Твоєї вранішньої кави
першим ковтком
Навіть посудом, що ти миєш
Колискова коханому
Не краси в тобі шукаю
Не жаданих слів
Баю-баю ти мій раю
Ніжний на ніч спів
Хотіла купити сукню
білу
Хотіла купити птаха сірого
Залишила поспіхом
Подиху Свого
Слід