Огородня Євгенія
Мені не треба дорогий ресторан,
Мене влаштовує вигляд помітних ран,
Не треба надмірної уваги,
Не шукаю дешевої розради,
Тут є лише неймовірна сила,
Яка вільну людину накрила,
І маючи дивовижні крила,
Тихо і вільно вниз полетіла,
Не тримай
он я стоюна тому краю.он я руки стискаютам вже мене не чипаютьтам нарешті мене не кохаютьон я стою,бачиш,над рікоюне тримай своєю тяжкою рукою