Таня Гелетюк
Не говоріть багато зайвих слів –
За вас усе розкажуть очі,
Прошепчуть лагідні слова
П’янкі і темні ночі.
Вас повінчає теплий шум
Біля прибою річки,
І буде свідком лиш любов
І сяйво зірки-свічки.
Я напишу тобі листа,
Як жовте листя ляже долі,
Як роси стануть холодніш
І зашумлять тополі…
Як тиха осінь залютує
І річка важко зажурчить,
А вітер засумує.
Ти моя невипита отрута,
Що повільно всмоктується в кров,
Ти моя кінечна вбивча доза
Щохвилини необхідна…знов і знов…
Ти моя залежність для спасіння,
Ти умова гарантуюча життя,
Ти така близька мені людина,
Запізніле долі каяття…
