Виктор Харламов
Є сила слова, ти її пізнай...
Бесплідні вірші біль не переможуть.
Тиран, що з кров"ю розтинає рай,
Не вабить щастя, навіть в днину гожу.
Подїї, від руки божка хули,
ЕНХЕДУАННА
" Энхедуанна вимовлятиме молитву до тебе. До тебе, свята Инанна, Я дам вільний вихід сльозам як солодкому пиву! Я скажу їй "Твоє рішення"!
*** Энхедуанна будет произносить молитву к тебе. К тебе, святая Инанна, Я дам свободный выход слезам как сладкому пиву! Я скажу ей "Твое решение!"
**************************************************************
Не ведая о возрасте сказаний,
Трёх месяцев жена, измена ль дней,
Молилась в храме золотом, где ранний,
Ущербный месяц целовался с ней...
Любви горячей сказки онемели,
Пройшовши Крим та Рим, блукаю все ж:
На скронях бабине сріблясте літо,
Очікує на щастя з заповітом,
А може й не шукає зовсім меж.
Врожай позве скарбницю віднайти,
Мы верим в слово, не в Бога, слепо,
Вот только Слово Его ли, нет…
Мы верим в Бога, а Бог в Алеппо
От Авраама, — источник бед.
Где Бог, — обманут, убьют., руины
/з Є. Євтушенка/
"Пора, пора "вглодаться" не раптово,
в життя що нас чекає раз-у-раз...
Дитинства спрагла зве кохана мова;
на крок вперед - зве молоді екстаз..."
От серости осколок, явной мести,
Он к власти шёл по трупам не спеша:
Друзья ль, учителя, "поборник чести"
Кремль Путіна з фашизмом вліз в народ,
Всю Україну хоче в забаганках...
Вже 10 років, "Іскандер", на ганках,
Смерть нам дарує як да Вінчі код...
Та все замало, хоче більше кат!
Всесильна в думці сущого буття,
Чому ж ти, Муза , довго не гостюєш;
Нікчемам час даруєш, як сміття,
Чи в силах темних ти, повік тупцюєш.
Без пам'яті чи можна жити... - Ні,
На старый намекая стиль,
Январь шагнул в простор февральский;
Природа., не заметив, штиль
Им дарит, явно… мало-мальский.
Пытаясь угадать когда.,
Мне портвейна безумно мало,
Выпьем, Хаткина, не сердись,
Почему тебя вдруг не стало...
Безутешно решила жизнь.
Сам, сейчас, помогу, открою...
Блиск мармуру зна чахлість склепів все ж;
Царі не зможуть довше жити віршів.
Безглуздість забуття камінню меж
Дарує часу дах. А що миліше...
Змете ВІЙНА усе найкраще, так;
