Виктор Харламов
Ты мне снишься порой, хоть придумана мной,
Мы знакомы едва ли, по праздникам, всуе.,
С юных лет до тревоги нелепой мужской,
Вижу: с памятью лет говорим и танцуем.
Почему так., когда стало мифом надежд
Нет, это не пенициллин.., сейчас,
- Всем лгущая "зелёная" орава,
Поборники "народа слуги", "Права",
Нет... - *** Бенины, пришедшие на час..?
Их лохотрон всем обещал прибавки:
Позбав Господь, раба любові, так,
З Тобою бавитись в думках, грайливо...
Коханий, ти у ніжності мастак,
Секунди кращі дарував як диво.
Скорившись погляду, мети лазур,
У луны перевёрнут мыс блюдца:
В мире злата живу и боюсь:
Пастернак и Есенин дерутся.,
Прославляя кулачную Русь (?).
Кулаки обагрённые тушью (?!),
Ти чув, Ви, чули чудасії море,
Намети з Офісу бажають неба хист:
Ім'я ім дав поет? - посади горе!
ТВ та радіо антен зловив артист.
У Києві, все перерили чисто,
Так может быть и будет непременно:
Размеренно ещё кружится мир,
С19 собирает пир,
По карантину шествуя надменно.
Теряется в случайном поцелуе
Де край завірюх, сніг, лють,
Де вітер... - біда...
Враз можна і не збагнуть:
Людина.... - бліда...
Почне тихо йти, немов,
Що похіть одноденна нам дає
У соромі пустелі... - Дух правдивий?
У пристрасті не навпаки - все є,
Як колір з болю піхов, тільки хтивий.
Убивча кращого дорога, так:
Лиш едину знає він програму
- "Слуг народу" так йому щастить...
Має коломоськину породу,
Та хапуг замріяну зла мить.
Хоче бути вічним у Етері,
Моїм віршам, написаним так рано,
Що я — поет, не знав я залюбки...
Словам, як бризкам почуттів фонтана,
Де іскри від зірок, з комет шибки...
Млість, шал... - маленькі геть, чорти, барвисті,
По краплині залишилось нам,
Пригубити... й... - посадка на рейс...
Чи простіше завжди йти в мрій храм...
Залишаючи хіть - едельвейс.
І нью-йоркську вдивлятися, де...
Нет в мире лучше снов хмельной науки,
Что посещает вдруг внезапно нас,
Когда сплетаются тела и звуки
И все морали тропы не указ.
