Виктор Харламов
Сонце сяє завжди, та не завжди гріє,
Тільки твоя ласка гріє повсякчас...
Нене моя рідна, глянь, душа радіє
Від любові в серці, що зігріла нас.
Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь на мене,
Чим сонце нижче, краще бачу я.
Все вдень прекрасно виглядає з сонцем,
Та й уві сні, любов, твоє ім"я
Миліше і ніжніше... Охоронцем,
З пітьми вихоплювати образ твій ,
Ви, у шинелях посивіли,
Окрилені, мов паруси;
Вік шпори весело дзвеніли І голоси.
Очей сміливих діаманти
На серці карбували слід,
Чарівники мої і франти
У дзеркало поглянь, скажи собі:
"Час для нащадків: діти є, онуки.?"
Стань батьком, спадки онови, тоді,
Обманювати не потрібно злуки
Порожнього, важливого в борні,
Сто тысяч лет любви, возможно больше,
Растили в сердце страсть от душ костров..,
Любви простой и сложной с тайной слов,
Святой и грязной, ада солнца горше.
С той первой угловатости неловкой,
Мир Москвы фашизмом болен: кочет
Путин, дал приказ, не сука ль...
Сжечь красавец Мариуполь,
Украину в дар Сибири, хочет...
"Искандеров", "Буратино", - пламя:
"Утёнком гадким" начинал я, в детстве,
Свой путь к вершинам жизни и судьбы...
В 12-ь "Библию" читал в соседстве
С любви проростками... "Где., не рабы..."
- Ещё не знали поголовной веры,
Падайте, падайте ниц,
Молите о крестной пощаде...
Сто миллионов убийц,
С Путиным, - смерти де Саде...
Кто вы? - Не русский народ,
О, Муза, ліньки не скорись гріхам.
Чи здатні ми, на лобному ще місці,
Від розбратів страждати... Божий храм
Не зможе нас навчити й у колисці.
Прикраси вічні щиро не купить:
С рождения до самых - самых лет..,
Бог правит безраздельно всеми нами;
Его, порой, жестокими устами,
Кохання вчення Бога знає,
На кожнім кроці все святе...
Любов радіє диво раєм,
Вином п'янким "Аліготе"...
Лише очима світу бачу я,
В тобі... жахливе, і прекрасне бачу.
Все ж села та міста, любов твоя...
Всю душу віршам віддадуть гарячу.
Поривом емоційним.., від похвал
