Виктор Харламов
Світ - сцена, бо жадана мить добра,
Чудес спектаклів, що тривають лише
Для впливу на зіркову мить заграв,
Де вічність все ж дитя своє колише.
Я осягаю хист природних сфер;
Слова и мысли дружат не всегда,
Они заложники ума и Музы:
Ум... - от природы дан; внезапны узы... -
Экспромтов между счастьем "нет" и "да".
Вийди за околицю,
Хвилями жита:
І шумить і хилиться
Хвиля золота...
Вильям Шекспир родился не в хлеву,
Знай, в городе овечьем, это точно...
Безграмотных родителей ему
Дала природа; Лондон дал "нарочно"
Всё в биографии Уильяма... с небес:
Відповідальність, - прірви у тумані,
Відлякує нас в любощах... Їдка,
Без неї мить кохання… — склянка пані
- Води: прозора, марна, холодно - бридка...
Відповідальність, трунок забов'язань,
Може й забарився я вже любі,
Та всяк час гадаю що піду...
Не побачите мене в Ютубі,
Вибачайте, поруч я вже йду.
З муками шаленими від згуби,
Де немає зірок
Дим легкий цигарок,
Звуть парфуми і хтиві мужчини,
Та фальшивий пасаж -
Танок втрачений наш,
Догорить і без нас зайвість рими.
Нас в набитих трамваях штовхає,
Нас мотає, є клопіт один...
І метро нас раз по раз ковтає
Випускаючи з " рота ", як дим.
В гумі вулиць, є біле пурхання
Часы, с работой тонкой не спешат:
Прекрасный образ время чтит случайно.
Волшебный лик увидеть каждый рад
И то, что нам дано природы тайной.
Знай, лето варварски ведёт к зиме
Семена цветов, что память божья,
Ветрена, забывчива, скорей;
Листьями судьбы календарей
Избегает сути бездорожья.
И летят, воистину, слова ли,
"И в веках будут жить двадцать восемь
Самых храбрых твоих сынов."
/Песня "Дорогая моя столица"/
У вранья 28 -м на грани,
Хвороби, немічність, каліцтво... - горе,
Прикованість до ліжка... - крапка... меж...
Життя стає жорстоке та прозоре,
За часом вільним марно вже не стеж...
То добре якщо є кому долати
