Poems by Яся Маслюк

Что мир превратится в поле инфо-войны?

Что каждый дурак окажется не слабак,

а сильнее всех остальных?

Між ними тепер відстань, виміряна країнами,

виміряна тривогами і руїнами,

понівеченими життями,

кровавими почуттями.

Між ними тепер тільки скайп - без дотику,

Мої рідні краї втоплені у крові воїнів разом із кров'ю мерзоти,

Мої рідні степи випалено градами.

Мої спогади повертаються в час "до того".

До того, як сам час перестав існувати.

До лютого дві тисячі двадцять другого року.

Втрачені будинки, втрачені життя -

болотній нації не вистачить каяття,

і життя не вистачить, і скорботи.

Ненависть буде тривати доти,

доки не висохнуть болота,

до останньої роти,