№1
Знаєш, а ти мені снишся
В ті рідкісні випадки, коли виходить нормально поспати.
Я радий, що з тобою у голові я не скурився, не спився,
Бо ж на ранок так і хочеться все це послати!
Сни ці, як правило, ароматні й теплі,
З присмаком молока, температурно — квітень.
Занурюсь у них, не збиваючи темпу,
Не зриваючи сонні міни й мітки.
Сни ці напівлегальні, мені так здається.
Сни ці напівпристойні — ну це ясно.
Торкаюсь твого неспокійного серця —
І змикається дихання, мов під душем контрастним.
Рятуй мене й далі, моя ти кохана примаро,
Від днів, якими я сильно обпечений.
Так я живу вже цим приспаним самообманом.
ТАК
ТЕБЕ
МАЛО!
Ти — мій вечір,
Моя втеча.