№6
Я літак твій — ти мої крила.
Я земля твоя — ти моє море.
Надто сильно вже нас з тобою криє —
Більше бути, ось так, ми «вєрняк» не можем.
Я краплями по твоєму стікаю тілу,
Я думками в голову влітаю снами.
Все не так з нами,
як вони хотіли.
Все не так з ними,
це ми й так
знали.