"А наостанок я скажу" /з Б. Ахмадуліної/
А наостанок я скажу.., А наостанок я скажу: Прощай, люби лиш загадкових... Як з розуму сходжу, чи йду До меж безумства - меж зіркових. Як ти любив.., ти пригубив Любов в загибелі... невдячно... Чи в цьому справа... - все ж згубив.., Згубив, невміло, необачно...
А... наостанок я скажу: Роботу скроні.., Бог спаси, Вершать, але... вже впали руки, І зграйкою мчать навскоси, зникають запахи та звуки...
А наостанок я скажу: Прощай, любові кращий в'язень... Нам не готує зустріч рай, Прощай, не маєш зобов'язань.
