Байка про золоті очі
Клад сам знайшов голодного крота.
Його не бачить кріт, - не золото мета.
Кріт люблячий жуків, комах, ляльок...
Не вабить золота, та діамантів шок...
Навіщо під землею грошей чад...
Земля годує працю не з порад...
А очі "золоті" дарує тим,
Хто слова думку, робить, днесь, святим...
- Поетові кротом не мандрувати,
Коли очей хапуг не зичить шати.
