Божественна скульптура (250)
Вона лиш статуя богині неземної,
а я - примат, що тільки з пальми зліз.
Милуюся я нею лиш одною,
тут тільки я, вона і теплий ліс.
Із каменю космічного ґатунку,
творець зліпив її під свій каприз.
Бо від її краси немає порятунку,
і він це знав, тому сюди приніс.
Та я знайшов цю неживу красуню,
і біля неї так провів всю ніч.
Бо відірвати очі не вдалося,
допоки голова трималась пліч.
Але цю вроду не зрівняти з чимось,
таких тендітних виробів немає.
І я залишусь тут, іще подивлюсь,
її краса мене без слів тримає.
